Blog Single

Навчіться використовувати особливості мозку, щоб запам’ятовувати більше і стати розумнішими.

Пам’ятаєте, як спритно Шерлок Холмс розкривав злочини? У цьому йому допомагала величезна база знань, яка зберігалася у нього в голові і була доступна в будь-який момент часу. Однак не обов’язково володіти феноменальною пам’яттю, щоб засвоювати великий обсяг інформації. Важливо знати закони, за якими працює мозок, і правильно їх використовувати. Для ефективного навчання важливі три процеси: пригадування, осмислення і консолідація. Поговоримо про кожного з них докладніше.

Пригадування

Пам’ять – процес взаємодії клітин головного мозку (нейронів). Чим частіше ми згадуємо якусь інформацію, тим краще її пам’ятаємо, так як знову і знову використовуємо утворені зв’язки між нейронами, зміцнюючи їх. Щоб краще зрозуміти, як це відбувається, уявіть, що спогади – це дорога. Чим частіше ви нею користуєтеся, тим вона стає ширшою і помітнішою. І навпаки, якщо дорога закинута, її складно виявити. Згадуючи щось регулярно, ми перериваємо процес забування.

Факти:

• За короткий проміжок часу ми забуваємо близько 70% тільки що почутої або прочитаної інформації.
• Щоб закріпити знання, краще спробувати їх згадати, чим перечитати матеріал кілька разів.
• Якщо пройти тест з пройденої теми відразу після вивчення матеріалу, через тиждень ви згадаєте на 50% більше.

Як використовувати:

• Повторіть. Під час експериментів було доведено, що корисно перериватися під час вивчення нового матеріалу і повторювати про себе коротко те, що ви вже дізналися. Коли ви витрачаєте близько 60% часу на повторення, ви запам’ятовуєте максимум інформації. Прочитали главу, зробіть паузу і запитайте себе: «Що я тільки що дізнався (а)? Про що цей текст?”. Перевірте, чи все ви запам’ятали, і тільки після цього переходите до наступної глави.
• Пройдіть тест. Тест після вивчення будь-якої теми допомагає більше запам’ятати і краще засвоїти матеріал. Якщо є можливість, відповідайте на питання тесту не відразу, а через деякий час, хоча б через 3-4 години або півдня після занять. Так вам буде складніше пригадати новий матеріал, але інформація у результаті засвоїться краще. Чим більше розумових зусиль вимагається для пригадування, тим ефективніше.
• Придумайте питання. Якщо ви вивчаєте якусь тему самостійно, замініть тест питаннями, які найзручніше придумувати під час пригадування. Зупиніться, повторіть, що дізналися, придумайте питання, запишіть їх і рухайтеся далі. В кінці сеансу навчання прочитайте отриманий список і дайте відповідь по кожному пункту. Зазвичай на подібного роду перевірки не хочеться витрачати час: нам здається, що ми і так все пам’ятаємо. Однак доведено, що люди нерідко переоцінюють свої знання. Щоб не потрапити в пастку цієї ілюзії, відповідайте на питання повністю і робіть це письмово. Якщо вам нецікаво складати питання, запишіть 10 фактів по темі, про які ви не знали до ознайомлення з матеріалом, а перед наступним заняттям постарайтеся їх згадати. Навіть якщо у вас не вийде, і доведеться повернутися до пройденого матеріалу, ви засвоїте його краще, ніж без цих спроб. Старання з пригадування роблять знання довготривалими і прискорюють доступ до них у майбутньому.

Осмислення

Чи добре ми зрозуміємо нову інформацію, залежить від того, чи вийде зв’язати її з уже наявними знаннями і досвідом. Наприклад, вивчати бухгалтерський облік простіше тим, хто вже уявляє процес руху грошей у компанії. Співвідношення нових знань з уже засвоєними називається осмисленням. Чим більше зв’язків вдається побудувати, тим простіше згадувати вивчений матеріал. Тому під час занурення у нову тему вчитися стає легше, оскільки збільшується кількість містків, якими можна зміцнити нові знання.

Факти:

• Запам’ятати практично необмежений обсяг знань можливо, якщо регулярно співвідносити нову інформацію з тим, що вже відомо.
• Знання зберігається в пам’яті тим довше, чим краще воно вкорінене. Для цього воно повинно бути глибоко і всебічно зрозумілим, мати практичне значення або яскраве емоційне забарвлення і бути пов’язаним з іншим знанням.
• На заліку студенти отримують більш високі оцінки (в середньому на півбала) за теми, де вони формулюють поняття і придумують приклади самостійно, а не тільки конспектують за лектором.

Як використовувати:

• Поясніть другу. Найпростіший спосіб осмислити нову інформацію, постаратися пояснити її своїми словами. І краще не собі, а комусь іншому. Для цього доведеться витягти з пам’яті найважливіші моменти, самостійно їх сформулювати, пояснити, чому вони значущі, придумати приклади і яскраву метафору, яка допоможе одному вникнути в новий матеріал. Коли ми намагаємося щось пояснити іншій людині, то самі починаємо краще розбиратися в цій темі.
• Запишіть, щоб запам’ятати. Підхід «записати, щоб запам’ятати» допомагає краще засвоювати інформацію. Фішка в тому, щоб не просто скласти конспект, але переосмислити матеріал: викласти його своїми словами, співвіднести з уже вивченим, привести інші приклади або навіть зобразити у вигляді схеми. Це міркування на тему в письмовій формі. Позаймались тиждень – опишіть те, що дізналися, відповівши на питання: «Які ключові ідеї можна виділити у вивченому матеріалі? Як вони взаємодіють між собою? Якими прикладами їх можна підкріпити? Як все це пов’язано з тим, що я вже знаю?». Намалюйте схему. Поки ви пишете, ви краще зрозумієте отриману інформацію і перетворите її в глибокі знання.

Консолідація

Велика частина інформації, яку ми дізнаємося, швидко забувається, оскільки не встигає відкластися у довготривалій пам’яті, перш ніж буде витіснена з короткочасної, обсяг якої обмежений. Процес переходу нових знань з короткочасної пам’яті в довготривалу називається консолідацією. Мозок узагальнює отримані відомості і вбудовує їх в наявну структуру знань. На цю роботу потрібен час. Тому інформацію корисніше вивчати невеликими порціями, так у вас вийде краще її засвоїти.

Факти:

• Області мозку, відповідальні за консолідацію, активні переважно уві сні, тому між однією порцією інформації і іншою повинна пройти хоча б добу.
• Вчені довели, що інтенсивне навчання, коли ви за 1-2 дня отримуєте великий обсяг концентрованої інформації з якої-небудь темі, не працює.
• Група студентів-медиків, яка пройшла курс по мікрохірургії дрібних судин за один день, поступилася в знаннях групі, яка вчилася протягом місяця за тією ж програмою. Під час перевірочної операції на щурах студенти, які навчалися інтенсивно, возилися довше, робили багато зайвих дій, а 16% і зовсім пошкодили судини і не змогли завершити операцію.

Як використовувати:

На відміну від пригадування і осмислення свідомість не бере участі у процесі консолідації. Ми можемо лише створити сприятливі умови для протікання цього процесу, щоб засвоєння інформації проходило ефективніше:

• Засвоюйте інформацію невеликими порціями. Намагайтеся розподіляти навантаження рівномірно. Ми радимо нашим студентам приділяти програмі або курсу близько двох годин в день. Здається, що можна проігнорувати цю пораду, а потім надолужити згаяне, просидівши всю ніч або половину вихідного, але ефективність такого навчання буде набагато нижче, а знання швидко вивітряться з голови.
• Висипайтеся. Найбільш активно консолідація проходить уві сні, оскілки у цей час мозку не потрібно відволікатися на зовнішні подразники і завдання. Тому, щоб краще засвоїти матеріал, не жертвуйте сном заради інших занять, а навпаки, поспіть довше після активних розумових навантажень. Не дарма кажуть, що ранок вечора мудріший. На наступний день ми вже по-іншому сприймаємо отримані відомості, оскільки за ніч мозок встигає консолідувати нові знання і укласти їх у загальну систему.

Наостанок ще один цікавий факт. Багато хто прагне спростити процес навчання, припускаючи, що чим простіше вчитися, тим краще. Однак дослідження показують протилежне: знання, яке дається важко, краще відкладається у пам’яті. Згадуйте це кожного разу, коли стикаєтеся з труднощами, і продовжуйте розвивати вміння вчитися, спираючись на відкриті вченими особливості функціонування мозку. Ефективного вам навчання і глибоких знань!